Петро Гоць
Бібліотека – море книг,
Бібліотека – храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!
Вони – це згусток давнини,
Вони прийшли із далини,
Як наша виспівана мова.
У них боління тих людей,
Кому за біль – добро народів.
У грізній сутичці ідей
Вони бажали добрих сходів.
Вони прорвались в наші дні
Крізь морок тьми і непогоди.
Переступайте наш поріг,
Вам буде добре в цій оселі:
Гомер громово гряне в ріг,
Заплаче мужньо Руставелі.
Тут Данте заведе вас в рай,
Шекспір відкриє високості.
Наш Гоголь обезсмертить край
І Пушкін вас запросить в гості.
Запалить душу вам Тарас
І заквилить чаїно Леся...
Тож не минайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.
